Тема. Звуконаслідування. А. М'ястківський «Розмова з одудом». Леся Українка «Уже весняне сонце припікає».
1.Прочитайте вірш та подумайте про яку пташку в ньому говориться?
Хто це тут за осокою?
Одуд з дудкою лункою.
- Оду — ду, оду — ду
Сам я граю на дуду.
В. Гринько
2.Ознайомтеся із цікавою інформацією про одуда.
Батьківщина одуда — спекотна Африка. Він і до тепер мешкає на широких територіях цього континенту. Одуди селяться на прогрітих сонцем, відкритих місцинах. Цього барвистого чубатого птаха можна зустріти на лісових галявинах, луках, пасовиськах, полях, виноградниках. Чим далі на південь, тим більше одуди надають перевагу саванам, сухим степам та оазисам, іноді — місцям поблизу господарських споруд. У північній частині ареалу, в тому числі в Україні, одуда можна побачити з середини квітня до вересня — за цей час він устигає вигодувати один виводок. Голову одуда прикрашає характерний чубок з оранжевих пір’їн з чорно-білими вершинами.Довгий та тонкий дзьоб трохи загнутий донизу, це пристосування для витягування комах із землі. Очі порівняно великі та темні.Оперення тулуба вохристо- руде, на спині та крилах є поперечні чорно-білі смуги. Хвіст довгий, чорний з поперечною білою смугою. Лапи із гострими кігтями дозволяють одуду легко вилізати на стовбури дерев.Полює він, ходячи по землі, підбирає цвіркунів, личинок, павуків, жуків, гусінь, дощових червів та іншу дрібноту. Схопивши здобич, одуд витягає її із землі та вбиває точним ударом дзьоба, після чого підкидає вгору та ловить на льоту, щоб корм із дзьоба потрапив прямо в горло. Ця майстерність в одудів вроджена, і навіть юним птахам не потрібно навчань.Одуди перекликаються глухими окриками, «удуд-дуд», яким і зобов’язані своєю назвою. Наполохані птахи видають різкі крики, схожі на каркання.
3. Прочитайте вірш Андрія М’ястківського «Розмова з одудом».
Повчіться передавати голос пташки. Це називається звуконаслідуванням.
4. Аналіз вірша
Тема: поетичний діалог ліричного героя з одудом.
Головна думка: прислухатися до співучої мови пташок.
Жанр: вірш-діалог.
5. Прочитайте вірш Лесі Українки «Уже весняне сонце припікає».
6. Аналіз вірша
Тема: поетична розповідь про весну, яка вступила у свої права.
Головна думка: замилування красою природи навесні.
Жанр: білий (неримований) вірш – сенкан.
7.Домашнє завдання. Прочитати вірші с. 166.
Російська мова
Тема. Сопоставление высказывания за планом.Г. Скребицкий «Лесное эхо»
1. Работа над ошибками
Берëзы, берëзовый, веселятся, считают, солнца, подрезают, собирают, много, потому что, всë равно, кровь.
2.Прочитайте загадку и отгадайте.
Живëт без тела, говорит без языка,
Никто его не видет, а всякий слышит. (Эхо)
Эхо — это отражëнный звук.
3.Прочитайте из упражнения 413 план рассказа Г. Скребицкого «Лесное эхо». Обратите внимание на ключевые слова, которые в нëм выделены. Спишите план.
4.Прочитайте текст Г. Скребицкого «Лесное эхо» и перескажите его за планом.
5. Домашнее задание. Упр.419, с. 137.
Природа
Тема. З чого складається травна система?
1. Пригадайте
- Чому скелет і м'язи називають опорно — руховою системою?
- Яке значення має скелет людини?
- Яку роль відіграють м'язи?
- Як можна виробити правильну поставу?
2. Пограйте в гру «Так чи ні?»
● Опорно — рухова система складається із скелета і м'язів.
● Опорою тіла служать м'язи.
● Рух тіла і його частин забезпечують кістки скелета.
● Під час ходьби тримайся прямо, не сутулься.
● Важкий вантаж носи в одній руці, щоб іншою підтримувати рівновагу.
● Не спи на ліжку, що сильно прогинається. Ліжко має бути рівним.
● Ліжко має бути дуже м'яким, щоб було зручно.
● Щоб не бути сутулим, потрібно правильно харчуватися.
3. Зверніть увагу! Для того, щоб людина могла жити, працювати, а дитячий організм - ще й рости, необхідні поживні речовини. Вони надходять до організму з рослинною і тваринною їжею, яка потім подрібнюється і перетравлюється у травній системі.
4.Розгляньте будову травної системи на малюнку с. 149.
5. Прочитайте, як відбувається перетравлення їжі в організмі людини.
Їжа в нашому організмі зазнає великих і складних змін.
Спочатку їжа потрапляє у рот. За допомогою зубів, язика та слини їжа пережовується. Дотиком губ ми розпізнаємо, яка вона – тверда чи м`яка, холодна чи гаряча. За допомогою язика ми визначаємо її смак. Зубами розжовуємо їжу і перемішуємо язиком. Під дією слини їжа починає перетравлюватися. Подріблена їжа потрапляє через глотку і стравохід у шлунок.
У шлунку її частково перетравлює шлунковий сік. Тільки в перетравленому вигляді їжа може проникати у кров. Працює шлунок старанно, повільно. У ньому містяться залози, які виділяють шлунковий сік. Він є найголовнішим під час поділу їжі на складові частини. Сік поступово просякає всю їжу і розчиняє її до рідкої кашки. Шлунок своїми стінками розтирає, переміщує змочену соком їжу. Перетравлена їжа рухається до виходу із шлунка і переходить у кишечник.
Поживні речовини крізь стінки тонкої кишки і кровоносних судин проникають у кров, яка розносить їх до всіх органів нашого тіла.
Неперетравлені рештки їжі з тонкого кишечника проходять у товстий кишечник, а далі виводяться назовні через пряму кишку.
Можемо зробити висновок:
Перетворення їжі в організмі людини на поживні речовини називається травленням.
6.Прочитайте розповідь пані Калини Пігулко на с.150.
7.Ознайомтеся із пам'яткою «Бережи зуби!»
● Після прийому їжі завжди полощи рот теплою водою.
● Чисти зуби 2 рази на день (уранці й увечері перед сном) по 3 хвилини.
● Користуйся тільки власною щіткою. Стеж, щоб вона була завжди чистою.
● Не колупай у зубах металевими предметами.
● Не бійся лікаря — стоматолога, сміливо звертайся до нього за порадою, допомогою.
8. Домашнє завдання. Читати, відповідати на питання с. 149 -151; виконати завдання у друкованому зошиті та переглянути відеоурок "Травна система" на сайті "Домашка" за 23 квітня.